Так, такі орієнтири є, але, — знаєте які?
Те, що притаманне більшості і визнається традиційним, нормальним, середньостатистичним тощо.
І якщо завтра у нас буде 60% геїв і лесбі, то саме їх орієнтація буде визнана традиційною.
Так само і в психології — нема чітких визначень «нормальності», так що: всі ми трохи не сповна розуму.
Ахахха)) Зуб за зуб?
Ну тоді тримайся!
«а може… » — в першому реченні. Після «а» потрібна кома, оскільки «може — це втсавне слово. І це вже не друкарська помилка.
Цікаво, навіщо примусовість? Адже це не принесе йому ніяких додаткових прибутків, а навіть навпаки, оскільки збільшилася кількість незадоволених користувачів.
Дуже склано читати з таким оформленням. Так, ніби визбируєш слова поміж трикрапок. Чесно.
"і хто насправді на даний момент керує Вашим життям?.." —
Хіба ж не я? Якщо насправді хтось інший, то це тільки тому, що я дозволила (мовчазна згода — це теж свого роду дозвіл).
До речі, я й справді не помітила того тихого переходу. Взагалі дізналась про це вперше із цієї статті.
А ще мені цей новий режим подобається набагато більше, ніж старий.
Прошу не сприймати те, що я написала як заклик до зміни афіші. Бо воно насправді таким не є.
Простіше: змінювати афішу (написання мого прізвища в переліку) я не просила, тому не хотілося б, щоб меня цим дорікали.
Може, я занадто багато значення надаю цій ситуації?
Романе, щось я не чула твоїх висловлювань на самій зустрічі.
Чи я просто не знаю тебе? (а я таки не знаю, хто ти)
Це що — спроба перенести дискусію з реальності у віртуальність (тому що у реальності сказати цього не вийшло чи не хотілося)?
До речі, я теж не мала можливості там висловитись.
Те, що притаманне більшості і визнається традиційним, нормальним, середньостатистичним тощо.
І якщо завтра у нас буде 60% геїв і лесбі, то саме їх орієнтація буде визнана традиційною.
Так само і в психології — нема чітких визначень «нормальності», так що: всі ми трохи не сповна розуму.
Ну тоді тримайся!
«а може… » — в першому реченні. Після «а» потрібна кома, оскільки «може — це втсавне слово. І це вже не друкарська помилка.
А цей Артем — лузер!!!
«мабуть, смерть-то ніщо…» — соь ця фраза мені подобається. )
"і хто насправді на даний момент керує Вашим життям?.." —
Хіба ж не я? Якщо насправді хтось інший, то це тільки тому, що я дозволила (мовчазна згода — це теж свого роду дозвіл).
А ще мені цей новий режим подобається набагато більше, ніж старий.
Простіше: змінювати афішу (написання мого прізвища в переліку) я не просила, тому не хотілося б, щоб меня цим дорікали.
Може, я занадто багато значення надаю цій ситуації?
А то реальний номер? =)
Чи я просто не знаю тебе? (а я таки не знаю, хто ти)
Це що — спроба перенести дискусію з реальності у віртуальність (тому що у реальності сказати цього не вийшло чи не хотілося)?
До речі, я теж не мала можливості там висловитись.
Для спілкування!
Щоправда, сьогодні воно було більше схоже на монолог…
Я розумію, що тільки початківець, тому — чи можна ставити мене в один ряд із тими, хто перечислений?