Слава богу, вибирати ми маємо з чого. Отже, читати тільки якісні твори — не проблема, потрібно тільки потратити час на те, щоб відокремити їх з іншої мішури.
Хм…
Ні, я думаю, що проза/поезія повинна бути самодостатньою і без відповідної озвучки автором. Бо якщо є озвучка — то вже зовсім інший продукт — слем, якщо не помиляюсь.
А якщо твори слабенькі і «тримаються на плаву» тільки за рахунок того, що автор гарно їх прочитав, то це значить тільки те, що автор вміє гарно озвучувати, але твори все одно слабенькі.
«Чим є сучасний письменник? Це НЕ лише його тексти, але й особистість, харизма!»
Не знаю, як інші, але страшенно не люблю біографії. Тому починаю цікавитись особистістю автора тільки тоді, коли дуже-дуже захоплююсь книгою (таке буває рідко). Так що харизма автора не справляє на мене жодного впливу під час читання його творів.
А хіба ні?
Мені не подобаються ці ігри словами, коли від білого можна дойти до чорного і казати, що це фактично те ж саме, бо «ми тільки букви трохи переставили».
Гра словами доцільна хіба що для поезії, коли можна злегка знехтувати смислом заради форми (ритму, рими, краси образу).
А я в гуглі шукала і відкрила перше посилання. Вікіпедія.
Там написано, що це «принцип людського мислення, що направляє його на осмислення та усвідомлення власних дій». Ось.
Хи-хи, а я зовсім забула про переведення годинників і приперлася на виборчу дільницю (працювала як член комісії) на цілу годину раніше. І хто б мені нагадав?..
Ні, я думаю, що проза/поезія повинна бути самодостатньою і без відповідної озвучки автором. Бо якщо є озвучка — то вже зовсім інший продукт — слем, якщо не помиляюсь.
А якщо твори слабенькі і «тримаються на плаву» тільки за рахунок того, що автор гарно їх прочитав, то це значить тільки те, що автор вміє гарно озвучувати, але твори все одно слабенькі.
«Чим є сучасний письменник? Це НЕ лише його тексти, але й особистість, харизма!»
Не знаю, як інші, але страшенно не люблю біографії. Тому починаю цікавитись особистістю автора тільки тоді, коли дуже-дуже захоплююсь книгою (таке буває рідко). Так що харизма автора не справляє на мене жодного впливу під час читання його творів.
А на якій це мові на банках надписи?
Просто він так захоплено розповідав, що і публіка не могал не захопитися.
Мені не подобаються ці ігри словами, коли від білого можна дойти до чорного і казати, що це фактично те ж саме, бо «ми тільки букви трохи переставили».
Гра словами доцільна хіба що для поезії, коли можна злегка знехтувати смислом заради форми (ритму, рими, краси образу).
А я саме тут і заблукала… =))
Хіба його хтось читав крім трьох людей, причому в це число входжу і я?
А встав не бачила жодної, за чим шкодую…
Там написано, що це «принцип людського мислення, що направляє його на осмислення та усвідомлення власних дій». Ось.
Народ у нас якийсь інфантильний…