А я обожнювала «Квантовий стрибок».
І чомусь не можу пригадати, хто був для мене жінкою-героєм. Чоловіків — хоч відбавляй, а жінка, на яку я хотіла рівнятися… Не пам«ятаю. Може, й не було таких. Може, саме тому помічаю за собою зараз декілька суто чоловічих рис.
Продавцем тут є канал СТБ, споживачем (реальним чи потенційним) — журналіст.
По-перше, продавцю не можна постійно наголошувати на своїй особі, що СТБ робить постійно і починає вже у 2 реченні.
«Наш проект «Правила Жизни» растет, и мы находим журналистов во всех регионах Украины… Мы заинтересованы в профессионалах, способных самостоятельно проводить грамотные расследования.»
Коли читаєш такий текст, думаєш: «Ну і що? Ну, росте ЇХ проект, а мене це як стосується? А мені взагалі все одно, що у них там росте і в чому вони зацікавлені...».
Основне завдання подібної розсилки — довести журналісту, що співпраця з СТБ буде йому вигідною. А тут що бачимо? Що ця співпраця буде вигідною для СТБ. І все.
По-друге, якість тексту не відповідає запитам цільової аудиторії. СТБ писав журналістам, а це здебільшого розумні люди, які вміють гарно писати. Чому ж тоді сенс повідомлення «розжований» як для школярів?
Якщо вже приклад, то чому тільки один?
Безліч тавтологій. Треба їм нагадати, що в українській мові існують синоніми. А ще навчити їх граматики, бо, хоч російська мова мені не рідна, я все ж знайшла у тексті граматичні помилки.
По-третє, як уже сказано до мене, ця пропозиція ніяк не звірена із законодавством. Адже очевидно, що це порушення.
Але найголовніше — я не відчула з тексту, що журналісту надаються гаратії щодо повної і вчасної оплати, а також того, що ім«я дійсно буде приховане.
Словом, текст не викликає довіри.
І взагалі вони повні лузери. Через них я потратила купу часу, пояснюючи, чому вони лузери!..
А я дивлюсь аніме. І патріотизм тут не має місця.
Аніме — це японська мультиплікація. У них там ціла індустрія побудована на одних лише мультиках!
І не думайте, що аніме — це мальоване порно (як дехто думає. в аніме є жанр «хентай», але це тільки частина аніме. і невелика частина) або що це тільки для дітей. Аніме має свої жанри як для дітей, так і для дорослих. При чому диференціація відбувається не тільки за віком, а й за статтю.
Кому цікаво — можу багато чого про це розказати.
Згодна. Думаю, якщо хтось з кимось збирався переспати, то це відбудеться і без таких вечорів.
«Надмір розмов — як правило — ознака бездіяльності.» — а над цим мені треба подумати…
Дійсно, а що, всі наші літератори існуючі на титул «зірок» не претендують?
Згадалася один вислів Генріка Сенкевича: «Якщо ти не можеш світити якскраво, як зірка, можеш принаймні блиснути, як метеор».
Думаю, не варто. Це надто інтимна тема. ЇЇ обговорюють в колі чотирьох вух і не більше (я маю на увазі — між партнерами).
Ти не психолог і можеш не відчути ту грань, за яку не варто переступати у розмові. Та навіть психологи інколи погано її відчувають.
Мені сподобалась фраза: «у такому селі як Чернівці». Оце справді так!
Як маркетолог мушу підмітити, що текст звернення написано абсолютно неграмотно. Так, ніби це дитина з 5-го класу придумала. Текст викликає недовіру, сумнів і навіть просто смішно з того!
А ідея… Ну, це взагалі жах… Все вже сказано вище в коментарях.
З пунктом третім згодна на всі 100%, оскільки сама брала участь у виборах як член ДВК. Нам обіцяли провести щось типу семінару, але цього не було і навіть не вказали, який закон читати і де його знайти. Половина членів комісії вперше брала участь у такому процесі, половина вже мала досвід, за рахунок цього ми і працювали більш-менш нормально.
Вова, питання до тебе.
І чомусь не можу пригадати, хто був для мене жінкою-героєм. Чоловіків — хоч відбавляй, а жінка, на яку я хотіла рівнятися… Не пам«ятаю. Може, й не було таких. Може, саме тому помічаю за собою зараз декілька суто чоловічих рис.
По-перше, продавцю не можна постійно наголошувати на своїй особі, що СТБ робить постійно і починає вже у 2 реченні.
«Наш проект «Правила Жизни» растет, и мы находим журналистов во всех регионах Украины… Мы заинтересованы в профессионалах, способных самостоятельно проводить грамотные расследования.»
Коли читаєш такий текст, думаєш: «Ну і що? Ну, росте ЇХ проект, а мене це як стосується? А мені взагалі все одно, що у них там росте і в чому вони зацікавлені...».
Основне завдання подібної розсилки — довести журналісту, що співпраця з СТБ буде йому вигідною. А тут що бачимо? Що ця співпраця буде вигідною для СТБ. І все.
По-друге, якість тексту не відповідає запитам цільової аудиторії. СТБ писав журналістам, а це здебільшого розумні люди, які вміють гарно писати. Чому ж тоді сенс повідомлення «розжований» як для школярів?
Якщо вже приклад, то чому тільки один?
Безліч тавтологій. Треба їм нагадати, що в українській мові існують синоніми. А ще навчити їх граматики, бо, хоч російська мова мені не рідна, я все ж знайшла у тексті граматичні помилки.
По-третє, як уже сказано до мене, ця пропозиція ніяк не звірена із законодавством. Адже очевидно, що це порушення.
Але найголовніше — я не відчула з тексту, що журналісту надаються гаратії щодо повної і вчасної оплати, а також того, що ім«я дійсно буде приховане.
Словом, текст не викликає довіри.
І взагалі вони повні лузери. Через них я потратила купу часу, пояснюючи, чому вони лузери!..
Аніме — це японська мультиплікація. У них там ціла індустрія побудована на одних лише мультиках!
І не думайте, що аніме — це мальоване порно (як дехто думає. в аніме є жанр «хентай», але це тільки частина аніме. і невелика частина) або що це тільки для дітей. Аніме має свої жанри як для дітей, так і для дорослих. При чому диференціація відбувається не тільки за віком, а й за статтю.
Кому цікаво — можу багато чого про це розказати.
«Надмір розмов — як правило — ознака бездіяльності.» — а над цим мені треба подумати…
Згадалася один вислів Генріка Сенкевича: «Якщо ти не можеш світити якскраво, як зірка, можеш принаймні блиснути, як метеор».
ніколи не подумала б, що ви саме його маєте на увазі.
Рознести в пух і прах? Навіщо? Це щось особисте?
У мене теж є підбірка про маркетинг і не тільки.
Але є в мене один тараканчик: я записую вислів, не вказуючи автора.
Ти не психолог і можеш не відчути ту грань, за яку не варто переступати у розмові. Та навіть психологи інколи погано її відчувають.
Як маркетолог мушу підмітити, що текст звернення написано абсолютно неграмотно. Так, ніби це дитина з 5-го класу придумала. Текст викликає недовіру, сумнів і навіть просто смішно з того!
А ідея… Ну, це взагалі жах… Все вже сказано вище в коментарях.