Інакомовний.
Мені знадобилося секуди 4.
Проте Свят правильно сказав, це все одно інший відтінок смислу. Крім того, в українського слова є ще й інше значення (той, що розмовляє іншою мовою), якого немає в російського.
Молодці, не стоять на місці, не мовчать! Хоч цей лист дійсно не буде мати ефекту, але це вже щось, це початок активного руху. Була б я підприємцем, теж приєдналась би, а поки що мені ще рано)
А ще закони не в курсі, що таке Інтернет. Це просто не визначено законодавчо.
А скільки дирок в законі про рекламу — і не порахувати… Моя спеціальність, тому і знаю.
Після податкового кодексу, пенсійної реформи, відміни закону про корупцію і теде… Що має стати останньою краплею, коли вже нашому народові увірветься терпець?
А, може, вони бажають нам показати те, до чого можна прагнути? Типу, ось вершина, до неї варто йти!
Але… не думаю, що це саме та вершина, до якої варто… Та й не думатимуть так люди, більшості властиво заздрити і засуджувати.
Згодна, і це повинно тягнути відповідальність у вигляді відключення таких послуг і оплату штрафу при включенні.
Але до банківського рахунку це не повинно мати стосунку. Це тільки теоретична ситуація, яку я розглянула.
З іншого боку, є великий плюс у всьому цьому (тільки за кордом, ми «ще не доросли»): можна написати спец. заяву і оплата компослуг здійснюватиметься автоматично перерахунком коштів з вашого на відповідний.
1. Різниця є і суттєва. Гроші в гаманці можна порахувати будь-коли. А скільки на карточці? Чи знаєте ви, який залик у вас на карточці, конкретно зараз? Завжди хочеться, щоб грошей було більше, і карточка дозволяє уявити, що це таки так. Особливо якщо це ще й кредитна. Такий психологічний закон: якщо ти знаєш про явище/особу лише частину інформації, решту ти домислюєш таким, яким хотілось би це бачити (і в цьому небезпека інтернет-знайомств зокрема).
Крім того, ви не маєте можливості носити всю готівку з собою. А на карточці — всі ваші заощадження. Це сприяє імпульсним покупкам, на які «завджи є гроші». (бо якщо готівка — людина ще вертається додому за грошима і є велика ймовірність того, що передумає або знайде дешевше).
2. Буває всяке. Забути теж можливо. А носити з собою — наражатись на небезпеку крадіжки карточки разом з кодом (і те й інше зазвичай носять в гаманці).
3. Більшість, але не всі. Стипендіальна — тимчасова, зарплатна, зрештою, теж. Взагалі, банкомати потребують обслуговування і банки знайдуть можливість стягнути з вас гроші на це (напр. заміна старої розмагніченої карточки на нову платне, а ще — платні чеки, про що вже гворили).
4. Кілька карточок? Напевне, це вихід.
Зрештою, банківський рахунок — це послуга. Гроші фактично не у вас, а в банку. І це мені не подобається. Бо всякі там можуть статись «глюки» в системі (в банкоматі закінчилися гроші, банкомат зламався, банк здійснює перерахунок, банк збанкрутував). Якось не хочеться ставати заручником цієї системи.
Інша справа, що нам її нав'язують. Значить, комусь це вигідно.
Ну, так. Але до прикладу: моя бабуся вчителька, дід — директор школ. Їх змушували купувати всілякі пропагандстські книги атеїстичного характеру. Так само книги історії України, повністю переписані самі знаєте як.
Тепер ми ними піч розпалюємо, під сковорідку ще можна покласти.
Це найгірше, що я взагалі читала (крім он-лайн лайна в окремих щоденниках).
Варто зберегти хіба що 1 екземпляр як еталон «як не треба робити».
Раніше було 10 чи 15 коп., потім 20 коп. Тепер — 1грн.
Це мотивує людей не друкувати чек, бо середньостатистично ніхто не знімає всю суму одразу, а розділяють на декулька «порцій». 5 раз зняв гроші — 5 грн. Це вже багато.
Не друкуєш чек — не маєш потім можливості довести, що зникли гроші з рахунку. А це не така вже й рідкісна ситуація: у моєї подруги на карточці стипендії раптом зникла половина суми. Вона пішла розбиратися і все відновили тільки тому, що вона мала звичку завжди друкувати чек. Якби ж не це — з нею ніхто і не говорив би.
Насправді друк чека мав би бути безкоштовним. У магазині ніхто ж не платить за те, що йому дають чек!
Пари парами, але перерерви між ними у 20 хв. не вистачає. Це або збігати у вбиральню, або простояти в черзі буфету і під кінець перерви похапцем запихнути в себе булочку.
Крім того, 80 хв. безперервного сидіння вимагає щонайменше 35 хв. активного відпочинку (ходіння, стояння — себто зміни положення тіла). Таке рекомендують лікарі.
Існуюча система забезпечує студентів гастритами і сколіозами.
Мені знадобилося секуди 4.
Проте Свят правильно сказав, це все одно інший відтінок смислу. Крім того, в українського слова є ще й інше значення (той, що розмовляє іншою мовою), якого немає в російського.
Навіть якщо там живе любов.
А скільки дирок в законі про рекламу — і не порахувати… Моя спеціальність, тому і знаю.
Після податкового кодексу, пенсійної реформи, відміни закону про корупцію і теде… Що має стати останньою краплею, коли вже нашому народові увірветься терпець?
Але… не думаю, що це саме та вершина, до якої варто… Та й не думатимуть так люди, більшості властиво заздрити і засуджувати.
КОжен вносить свою лепту.
Але до банківського рахунку це не повинно мати стосунку. Це тільки теоретична ситуація, яку я розглянула.
З іншого боку, є великий плюс у всьому цьому (тільки за кордом, ми «ще не доросли»): можна написати спец. заяву і оплата компослуг здійснюватиметься автоматично перерахунком коштів з вашого на відповідний.
Крім того, ви не маєте можливості носити всю готівку з собою. А на карточці — всі ваші заощадження. Це сприяє імпульсним покупкам, на які «завджи є гроші». (бо якщо готівка — людина ще вертається додому за грошима і є велика ймовірність того, що передумає або знайде дешевше).
2. Буває всяке. Забути теж можливо. А носити з собою — наражатись на небезпеку крадіжки карточки разом з кодом (і те й інше зазвичай носять в гаманці).
3. Більшість, але не всі. Стипендіальна — тимчасова, зарплатна, зрештою, теж. Взагалі, банкомати потребують обслуговування і банки знайдуть можливість стягнути з вас гроші на це (напр. заміна старої розмагніченої карточки на нову платне, а ще — платні чеки, про що вже гворили).
4. Кілька карточок? Напевне, це вихід.
Зрештою, банківський рахунок — це послуга. Гроші фактично не у вас, а в банку. І це мені не подобається. Бо всякі там можуть статись «глюки» в системі (в банкоматі закінчилися гроші, банкомат зламався, банк здійснює перерахунок, банк збанкрутував). Якось не хочеться ставати заручником цієї системи.
Інша справа, що нам її нав'язують. Значить, комусь це вигідно.
Тепер ми ними піч розпалюємо, під сковорідку ще можна покласти.
Це найгірше, що я взагалі читала (крім он-лайн лайна в окремих щоденниках).
Варто зберегти хіба що 1 екземпляр як еталон «як не треба робити».
Це мотивує людей не друкувати чек, бо середньостатистично ніхто не знімає всю суму одразу, а розділяють на декулька «порцій». 5 раз зняв гроші — 5 грн. Це вже багато.
Не друкуєш чек — не маєш потім можливості довести, що зникли гроші з рахунку. А це не така вже й рідкісна ситуація: у моєї подруги на карточці стипендії раптом зникла половина суми. Вона пішла розбиратися і все відновили тільки тому, що вона мала звичку завжди друкувати чек. Якби ж не це — з нею ніхто і не говорив би.
Насправді друк чека мав би бути безкоштовним. У магазині ніхто ж не платить за те, що йому дають чек!
Бувають різні книги!
Є таке лайно, що інколи й викинути замало…
Крім того, 80 хв. безперервного сидіння вимагає щонайменше 35 хв. активного відпочинку (ходіння, стояння — себто зміни положення тіла). Таке рекомендують лікарі.
Існуюча система забезпечує студентів гастритами і сколіозами.