Вірш без назви

Нічого нового. 
Суттєвого нічого.
Не змінилося, ні.
Я все там же, на дні:
Живу в глибині
Своєї душі.
 
Згораю дотла
У власних сльозах,
І зі свого чола
Стираю твоє ім’я.
Я знову сама.
Колись була твоя,
Тепер сама собі
З собою я. Жива.
Глибоко в глибині
Своєї душі.
 
Неподобство. Я
Все ще на цій висоті.
Хто тепер мені ти?
Знаєш, краще піди
Геть із мого життя.
Я буду сама,
Я краще сама
Збудую майбуття.
 
Не чіпай споминів!
Затисни у жмені,
Тримай при собі,
Бо з тобою тоді
Я була щаслива,
Я тебе любила.
Тепер ти хто мені?
Ми знову чужі,
Як раніше були.
Вже двері відчинені.
Пора тобі йти.
 
 
Липень — жовтень 2010