Не можу придумати назви, не зважаючи на рекомендацію наповнити заголовок

Якщо людина А прийняла рішення більше ніколи не спілкуватися з людиною Б, а людина Б це рішення не підтримує і, навпаки, хоче спілкування; то чи можна цю ситуацію назвати насильством зі сторони людини А над людиною Б, тому що це рішення нав'язане людині Б понад її волю і, можливо, навіть змушує її страждати? 
З іншого боку, людина Б, нав'язуючи спілкування людині А, котра цього не хоче і вважає це неприйнятним, теж здійснює насильство над людиною А?
Мене не цікавить юридичний погляд, а тільки особисто-моральний. Як думаєте?
В будь-якому випадку ми не можемо жити в суспільстві і уникнути впливу його окремих членів на своє життя. Це зрозуміло. Але чи можна назвати описану ситуацію не просто впливом, а насильницьким впливом?

11 коментарів

Святослав Вишинський
Страждання неуникні в жодному разі, оскільки свобода одного з необхідністю обмежує свободу іншого, якщо під «свободою» розуміти можливості. Людині залишається тільки свобода прагнень і свобода волі до їх реалізації — тобто в конкурентній боротьбі, де перемагає сильніший. Описана ситуація є психологічним насильством зі сторони «людини Б», оскільки саме вона активно втручається в життєвий простір «людини А» всупереч її волі, що і може кваліфікуватись як «насильство», «тиск» і т.п.
Надія Григоренко
Розумію. Згодна, якщо людина Б таки намагається спілкуватися.
Ну, а якщо людина Б не робить активних спроб продовжити спілкування а прийняла лінію людини А, хоч це суперечить її інтересам, виходить, що людина А навмисно змушує страждати людину Б, знаючи про це.
Тобто виграє, як ти й казав, сильніший. у твоїй ситуації виграє людина Б, оскільки продовжує спілкування, у моїй — людина А, оскільки людина Б змирилася і мовчить.
Так що, все залежить від людини Б?
(я вже заплуталася)
Святослав Вишинський
Ніхто не «виграє» — за будь-якого розкладу хтось залишиться невдоволеним своєю ситуацією. Якщо «людина А» продовжить спілкування з «людиною Б» усупереч своїм інтересам, тоді страждатиме вона сама. Питання: чому «людина А» повинна слугувати інструментом для задоволення чиїхось потреб (e.g. «людини Б»), гарантувати комфорт стороннім на шкоду власному спокою?
Надія Григоренко
а чому людина Б повинна «слугувати інструментом для задоволення чиїхось потреб»?
Альберт Комарі
насильство — занадто сильно сказано. з таким успіхом майже все в житті можна називати насильством…
Надія Григоренко
згодна.
але просто вплив — це, по-моєму, заслабко…
Ірина Тригуб
а як назва такої ситуації міняє саму ситуацію? чи залежно від того, насильство це чи ні, міняється рішення?
Надія Григоренко
скоріше змінюється внутрішнє ставлення до ситуації і до людини А чи В, якщо ви теж є учасником.
Ірина Тригуб
нууу… ставлення чи відчуття тої ситуації? і нащо його міняти згідно правильності?
Надія Григоренко
не знаю, як воно у вас, але мені така детермінація багато значить. взагалі люблю, щоб все було назване своїми іменами.
якби я була учасником, то усвідомивши, що вчиняю насильство, відчула б за собою вину і намагалася б вирівняти ситуацію… якщо ж я не визначаю цю ситуацію як насильство, то не відчуваю вини і, відповідно, продовжую діяти як і раніше.
я говорю про це тому, що це має для мене значення.
Роман Маренін
Насильство — річ умисна і суб"єктивна в більшості випадків, як на мене. Так само як і вплив. А на Б чи навпаки — немає значення. Адже завжди хтось на когось впливає з певної причини. Якщо А захотіло вплинути на Б, бо само вирішило, що так краще для нього особисто, то це — насильницький вплив. Але якщо А перестає спілкуватися з Б, бо його змусила причина С, то обом слід попрацювати над ліквідацією цієї причини. Якщо вдасться — добре, а ні — обоє жертви насильницького впливу стороннього суб"єкта чи причини.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте