Якого кольору небо?

Хеллоу, піпли, вкурсівці і не тільки!
Вибачайте за епатажний початок,  але ж маю трохи привернути увагу до свого посту. І взагалі до всіх постів, бо, хоч приєдналася до ВКурсі.ком не так давно і знаю не так багато, вже помічаю деякі тенденції. 
Тепер мені достатньо зайти раз на тиждень на сайт, подивитися обновлення і за годинку з усім розібратися — почитати цікаве і відписати коментарі. А вам? Раніше, — місяці два тому, я витрачала стільки ж часу, але щодня.
Це через наближення свят? До речі, вітаю із днем святого Миколая! То хто мені пояснить спад активності на блозі?
Синій чи блакитний — це тільки ілюзія, насправді небо чорного кольору. 

36 коментарів

Юлія Бурега
Можливо це тому, що з читання лекцій всі нарешті перейшли до практики життя,xм?
Надія Григоренко
Останні найактивніші теми — про гендер і секс-вечори.
Це до якої такої практики перейшли учасники дискусії? =)
Юлія Бурега
Так ти вже все правильно підмітила ;-)
Святослав Вишинський
Для того, щоб основно ознайомлюватись із усім написаним та сказаним, додаючи змістовні коментарі і ведучи серйозні дискусії, потрібно значно більше часу, аніж декілька годин. Інша справа, чи слід настільки глибоко занурюватись у віртуальне спілкування, якщо за ним не стоять кроки у реальному житті.
Надія Григоренко
Справа у тому, що я читаю тільки ті теми, які мен е цікавлять. ПОвідомлення про спорт, наприклад, не читаю або читаю дуже рідко. Не моя це сфера.
Чи слід заглиблюватися… Це залежить від посту — якщо це чергове «бла-бла-бла» на тему, то не варто.
Сергій Стуканов
Привернути увагу вдалося, початок заінтригував =) Спад активності, мабуть, таки пов'язаний з наближенням кінця року. З одного боку, це спонукає підтягнути деякі справи, щоб встигнути до символічної календарної межі й шерегу вихідних, що за нею; з іншого боку, впливає й сам фактор свят, приготувань до них.

А щодо неба, то, думаю, воно все-таки блакитне (принаймні вдень), а заразом багряне (на заході) та власне чорне (вночі). Бо якщо ставати на позицію ілюзорності його кольору (тобто підходити до нього не з точки зору чуттєвої наочності, а категоріально), то слід казати не лише про ілюзорність барв, але й про ілюзорність самого неба — його, як такого, немає; чорний колір дає порожній, нічим не заповнений космічний простір… Істинне сонце, писав Декарт, не те, що ми бачимо на власні очі, а те, що описує матиматика. Втім, обидва підходи мають право на існування — звісно, кожен у своїй царині.
Надія Григоренко
Ось під «чорним» я мала на увазі те, що воно порожнє. Це якщо вважати, що воно взагалі існує.
Сергій Стуканов
Зважаючи на те, що розуміти під отим "існує". Коли ти вранці виходиш з намета десь в горах, вмиваєшся крижаною водичкою з потічка й кидаєш погляд на схили гір, осяяні сонцем, що сходить глибоким і чистим блакитним небом — хіба тоді виникає сумнів, що воно Є?

Інша річ, схоплення його «природи» в природознавчому понятті. Тут я стою на засадах Баденської школи неокантіанства, насамперед, маю на увазі Г. Рикерта. Сутність природознавчого поняття полягає у спрощенні екстенсивної й інтенсивної багатоманітності предмету (тобто відкидання випадкових ознак конкретних неб і пошук спільних ознак неб із будь-якої планети), а, отже, віддалення від дійсності як такої. Природознавче поняття неба не має нічого спільного з тим небом, «яке ми знаємо чуттєво», власне, оце останнє ним принципово не схоплюється. В природознавчому понятті небо «розпадається» на атмосферу, відбивані світлом молекули газів тощо… Втім, хіба те саме не можна сказати й про землю, про море, про будь-що інше?

Річ в тім, що те, що «не існує» для абстрагуючої діяльності розуму, дуже добре існує для чуттєвої наочності.
Надія Григоренко
Не знаю, не знаю… Те, що я його бачу — хіба це достатній доказ його існування?
Те, що я його відчуваю — немає ніяких гарантій, що це не марення.
Згідно мого світогляду, неможливо довести, що небо існує. Бо завжди можна сказати, що ми існуємо тільки у сні бога, ми є тільки породженням його уяви, як і весь світ, і що ми зникнемо із його пробудженням. Або щось таке.
Немає ніяких доказів, що це так. Але й немає доказів, що це не так.

Волію думати про небо як природознавче поняття. Бо, коли дивлюсь увись, бачу не бездонну безкраю блакить (хоча й вмію так це описувати), а сукупність молекул і… а коли подивитись униз — все, неба нема. Бо звідки я знаю, що воно існує, якщо його не бачу? А, якщо бачу, де докази, що це небо і що це не марення?

Ну, щось таке. Тільки я не про небо писала у своєму пості.
Володимир Карагяур
Надя Дуглас Адамс поки ще непризнаний філософ.
Надія Григоренко
ГГ)))
тут намішано і аніме, і агностицизм, і ще якась теорія світогляду, назву якої забула.
Адамса тут нема… (але він є у наших серцях!!!)
Сергій Стуканов
намішано справді багацько :)

теза про марення нагадує давньоіндійське вчення про «майю» — ілюзію, якою є весь видимий світ; уява Бога — це теж щось індуське, хоча перегукується з субєктивним ідеалізмом Берклі; про агностицизм ти сказала; уявлення неба як «сукупності молекул» — це позитивізм.

між іншим, думаю, що, дивлячись увись, ти бачиш якраз «бездонну безкраю блакить», а «сукупність молекул» ти не бачиш (навряд чи в тебе такий добрий зір), а уявляєш (домислюєш), довіряючи засвоєним знанням.

У цьому смислі позитивістське сприйняття неба типологічно мало чим відрізняється від сприйняття давнього грека (чи китайця), який теж бачив одне, але «волів думати» про небо інше. Міфологічне сприйняття давнього грека (китайця) — гранично персоніфіковане (небо є особою, божеством); позитивістичне сприйняття людини нашої доби — гранично деперсоніфіковане (аж до неможливості побачити за «сукупністю молекул» щось ціле), але це та сама міфологія, тільки іншого ґатунку. Якщо докладніше, раджу «Диалектику мифа» Алексея Лосева — написано доступно й цікаво.

Володимир Вакуленко-К.
Активність буде. Тусую сучліт сюди.
Надія Григоренко
А хто тут читає літературу?
Прослідкуйте за кількістю коментарів — у постах, де викладені художні твори, рідко коли є взагалі якісь коментарі.
Якщо людям є що сказати з приводу певної теми — вона цікава і необхідна. Вірші і прозу майже ніхто не коментує. Не один раз чула від знайомих вкурсівців, що вони навіть і не читають ті твори.
Володимир Вакуленко-К.
В такому випадку я мушу покинути цей сайт, бо мене окрім проституток більша ніяка тема не цікавить. Все пафосне і примітивне. А от література мене якраз і цікавить.
Володимир Вакуленко-К.
Я не пишу коменти на кшалт: гарно, цікаво, кльово. В рідких випадках хіба що. Це затримується в голові і це те, що мене живить. Література тобто. А ви от хірньою бавитесь. Млін, а я ще на ФБ найцікавіше постив…
Надія Григоренко
«А ви от хірньою бавитесь. „
Аргументи в студію, пліз.
Надія Григоренко
«Все пафосне і примітивне.»
???
Ви суперечите самі собі. «мене окрім проституток більша ніяка тема не цікавить», а потім: «А от література мене якраз і цікавить.»
Я не розумію такого протиріччя, поясніть.
Святослав Вишинський
Не радимо розписуватись за всіх користувачів мережі ВКурсі.ком, яких Ви не можете представляти. На ВКурсі.ком публікуються і читаються різні тексти, у т.ч. читаються незареєстрованими користувачами. Те, що на ВКурсі.ком літературі місце є, ідеться в Концепції мережі — результатом цього був літературний вечір ВКурсі.ком у жовтні. Кожен учасник читає і публікує те, що відповідає його інтересам.
Надія Григоренко
Суджу винятково за кількістю коментарів. Може, я й не права — я не знаю.
Святослав Вишинський
Коментарі як на ВКурсі.ком, так і на будь-якому іншому ресурсі є показником дражливості теми та її дискусійності, а не читабельності чи дійсних уподобань. Є речі, які за своєю природою не можуть стимулювати багатослів'я — і не повинні.
Надія Григоренко
виходить, дописувачі реагують тільки на тізінг?
Святослав Вишинський
Дописувачі реагують на теми, які їх найбільше зачіпають — незалежно від тізінгу заголовків. Тізер є приводом відкрити матеріал, а не прокоментувати. Зазвичай у таких темах дискусії розгортаються самодостатньо і відхиляються від дописів. Проте кількість коментарів не завжди тотожна максимальній читабельності — якщо пост не коментують, це ще не дорівнює тому, що його не читають. Комплекс блогерів полягає в бажанні досягнути feedback заради самого feedback, доводячи собі те, що вони пишуть не до «стіни».
Володимир Вакуленко-К.
Ні, просто жіночка надумала себе зробити коментпупом. В них завше таке коли місячні бризкають. А за літературу погарячкував. Я таких просто вважаю «відсталими від еволюції» тож про що нам надалі розмовляти? Я ж не маю їй все жувати. Співчуваю її чоловікові — жінка повна зануда.

Людей я потроху тусую сюди і саме сучлітераторів. Тож у нас буде для небажаних «закрита тусовка».
Володимир Вакуленко-К.
Ага. Я зрозумів логіку Надії. Вона сидить тут заради рейтингу і флуду. Ну то в чаті на кожен мат відповідають.

І відповідь особисто Надії. З жінками якось не було проблем і не думаю що будуть. Власне я не обираю банальний зуд і переливку з пустого в порожнє. А собі я протирічу навряд чи. Жую особисто для вас: мене тут зацікавила коментити тема про проституток. Літературою насолоджуюсь, а от на згадавні теми я просто тупо флудю. Як пояснював мені потрібно було дещо уточнити от я і вияснив.
Володимир Вакуленко-К.
Звичайно ж тут є і инші теми, але політики намагаюсь уникати. Я не сиджу у ВР і не допомогаю їм красти. Тож певно, що народ знає лише про «Я», а до «А» недопускають. То ж що там особливо робити ну і для флуду це можна зробити на фейсбуці.
Роман Вітовський
Пане, у вас, певно, нетипове для шизофреників «зимове загострення». Може б, ви сходили до лікарів чи перетерпіли місяць-два, а вже потім поверталися сюди писати?
Надія Григоренко
Може, не варто особисті судження (та ще й такі негативні) виносити на публіку? Для цього є оприватні повідомлення.
І це стосується не тільки вас, а ще особи, до якої ви зверталися. Відписую вам, бо та особа мене ігнорує.
Ірина Тригуб
я читаю…
Володимир Вакуленко-К.
Є поети які живуть лише за замовленням, а є поети які в поезію заходять наче в храм. Для духовного очищення. Пані Надія флудер тож їй не має цікавости до натурального. Рекомендую не звертати уваги.
Надія Григоренко
Давайте не будемо переходити на особистості?
Якщо маєте до мене якість претензії, прошу висловлюватись в приват.

Ваші домисли необгрунтовані і безпідставні. Мої слова, якщо розуміти їх правильно, не дозволяють зробити саме такий висновок.
Володимир Вакуленко-К.
Власне на щастя я тебе не знаю особисто. В житті було б гидко спілкуватись — як кажуть росіяни «язва» ще та. Є люди які роблять все «під себе», тому й хріново так у країні.
Стосовано привату. Ну і про що мені з тобов говорити? Здається тут вже все обговорено, а на мейлі я до того ж працюю. Зазвичай відкрито в мене 2-3 сайти.
Надія Григоренко
Вам не личить отак говорити. Не культурно це, не гарно і не до вашого статусу.
Володимир Вакуленко-К.
… Небо цвета мяса… (Є. Лєтов)
Юлія Бурега
О великий Флуд! Давайте йому поклонятись! НЕвже шановний Володимир Вакуленко не робив дурниць??)
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте